Я сказала, що хочу розповісти всьому світу, а мене попередили, що світ може забрати все.

Ранок

В роті присмак гіркого шоколаду і міцного табаку. На губах залишки червоного вина. Холодно.

На цій вулиці постійно відбувається рух. Його можна відчути спиною. Якщо закрити очі і прислухатись до звуків, входиш у медитативний стан і розчиняєшся в тілі міста. Це якесь особливе відчуття, що піднімає залишки сну і занурює у потік беззв'язних думок. В якийсь момент помічаєш, що твоє власне тіло починає рухатись. Крихітні коливання тіла. Я фіксую це й усміхаюсь новому дню. Добрий рано, всесвіт.

Лирический герой Рильке плачет.
Он страдает, бьет себя в грудь,
Падает на колени. Бедный мальчик.
Он потерял, ослепленный, свой путь.

Упустив бытие, погрузился в раздумья
О вещах, когда-то забытых по глупости.
Гротескны, словно замершая горгулья,
Его рыдания и разговоры о пропасти.

Он ненавидит чистый свет ангела,
Избавленного от эмоций человека.
Он устал отбиваться фалангами
От дряхлого мерзкого внутри себя калеки.

Он хотел чувствовать любовь и мир.
Он всего лишь желал касаться жизни.
Всех ее красочных, пульсирующих жил,
Пусть они иногда и слишком капризны.

Ему было недостаточно рук, тепла.
И время пролетело слишком быстро.
Он хотел больше пьянеть от сока цветка,
Улыбаться шире, создавать бескорыстно.

Но нет. Закончилось время на действие.
Он может лишь, вспоминая, искать ответ,
Погружаясь глубже в свое сумасшествие,
Передавая любимым заключение, совет.

Люди ущербны. Люди однажды.
Люди забывают быть честными.
Расточители мук! Им больно от жажды.
Страдания пусть будут также телесными.

Лирический герой Рильке сказал,
Что радость – это главный поток.
Человек, ты рыдал, ты устал,
А теперь готов познать свое счастье.
Таков был его урок.

Kira Milko ~ 22dec2018

Холодна шкіра. Теплий подих. Пара.
Кінчики пальців порушують спокій.
Під їхній рух розіграна драма.
Вона робить надріз занадто глибоким.
І я бачу як пульсує вена,
Як артеріями протікає кров.
На мій подив вона темна.
Хочу швидше розірвати цей шов,
Торкнутись долонями кісток,
Відчути гостроту ребра,
Наповнити присмаком заліза рот,
Завити у ритм серцебиття,
Із закритими очима, ніжно
Притулитись до грудної клітки.
Так приємно тихо. Вона порожня.
Тільки колються трояндові вітки,
Що обплели людське тіло.
Вони пустили в ньому своє коріння.
Воно роздряпало його і захистило
Від вітру, снігу, сонячного проміння.
Поки пальці проникли до плоті,
Я їх понівечила, я їх зламала.
Я втрачала свідомість у больовому шоці,
Приходила до тями і далі рвала
Гнучке гілля.
Я змогла.
Я вросла у всі відділи хребта,
Поколола себе об кістки і вмилась.
Дивовижне відчуття

Kira Milko ~ 21dec2018

whore-of-god:

evilspice:

tumblr B.C. (before censorship)

The day is 01 Tumblr A.P. (After Purge)

(со страницы engellost)